зами воювали проти Німеччини. Багато українців було
учасниками французького Руху Опору проти фа-
шистських окупантів у Другій світовій війні.
В Україні жили, діяли або писали про неї французи
та їх нащадки: військовий інженер-фортифікатор і кар-
тограф Ґійом де Боплан, історики П'єр Шевальє і Жан
Бенуа Шерер, градоначальник Одеси Арман Емманю-
12
ель Рішельє, живописці Теодор Жеріко, Орас Верне і
Ежен Делякруа, письменники Вольтер, Оноре де Баль-
зак, Віктор Гюґо, Проспер Меріме і Ґійом Аполлінер,
архітектори Жан Валлен-Деламот і Жан Тома де То-
мон, родина діячів культури із нащадків французьких
емігрантів Ґе, скрипаль Михайло Сікард, філолог-сла-
віст Луї Леже, гуманіст Мішель Ремі та багато інших.
На честь французьких і українських діячів встановле-
ні пам'ятники і названі вулиці. На Приморському буль-
варі Одеси стоїть пам'ятник герцогу Арману Емманюелю
Рішельє, одна з вулиць міста — Французький буль-
вар. Іменами французьких письменників Оноре де Бальзака,
Еміля Золя та Анрі Барбюса названі вулиці Києва. У 1970 році
містом-побратимом Києва стала Тулуза, а його Дарницький і
Дніпровський райони поріднилися з французькими містами
Роменвілєм і Шалетом. Крім Києва з містами Франції
поріднилися
також
інші
міста
України.
На березі протоки Па-де-Кале французи встановили по-
груддя запорізького полковника Івана Сірка. У Парижі
на бульварі Сен-Жермен є сквер імені Тараса Шевчен-
ка з пам'ятником Кобзарю, а в Тулузі одна з вулиць на-
звана його ім'ям. Летовище Орлі під Парижем названо на
честь Григора Орлика. В місті Енен-Льєтері встановлено
пам'ятник герою французького Руху Опору Василю По-
рику, чиє ім'я викарбоване на стіні фортеці міста Арраса.
Книга присвячена видатним постатям, які
твори-
ли і творять історію України і Франції. Вона написана
на основі відомостей різних енциклопедичних видань,
спогадів, біографічних довідників і нарисів, мемуарної
літератури та інших джерел.
Дати подій відповідають новому календарному стилю.
Автор висловлює глибоку вдячність усім, хто сприяв
у роботі над цією книгою, особливо завідуючій відділом
13
краєзнавства Луганської обласної універсальної нау-
кової бібліотеки імені М.Горького Людмилі Соколовій.
14
ПРО АВТОРА КНИГИ
Ткаченко Анатолій Фе-
дорович (р.н. 1932, м. Ов-
руч Житомирської обла-
сті)
—
морський офіцер,
інженер-механік,
педагог,
кандидат технічних наук,
професор. Закінчив Луганський
машинобудівний технікум (1951)
і Київське військово-морське
політичне училище (1954).
Служив на мінних тральщиках
Балтійського флоту, брав участь у
траленні бойових мін. Після
виходу у відставку закінчив два
вищих учбових заклада. З 1958
року працював у науково-
дослідних та учбових інститутах
Луганська конструктором і викладачем. Автор винаходів і
наукових праць у галузі машинобудування, підручників і
посібників з технічних дисциплін. Написав і видав книги:
«Російські діячі українського походження. Енциклопедичний
довідник» (1998, 2005), «Етюди про видатних українців» (1999),
«Знамениті українці» (2005), «Українсько-французькі зв’язки в
особах, подіях та легендах» (2007), «Морський біографічний
словник» (2008), «Київ і кияни у минулому і тепер» (2010), а
також «Спогади» (2012, 2013).
15
ГОЛОВНІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА
ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО СУЧАСНУ
УКРАЇНУ
Східні слов'яни на території сучасної України
(V-VIII століття)
V-VIII
століття.
Розселення східних слов'ян. Утво-
рення союзів племен, які переростали в племенні кня-
зівства. Заснування міст Києва (ймовірно у 482 році),
Любеча, Чернігова, Коростеня, Луцька та ін. Полянсь-
ке князівство Кия, Щека і Хорива та їхньої сестри Ли-
бідь стало етнокультурним, політичним і соціальним
осереддям, довколо якого наприкінці IX століття по-
чала зростати східнослов'янська держава — Київсь-
ка Русь.
Українська держава Київська Русь
(882-1240роки)
882 рік. Родич новгородського князя Рюрика Олег
спустився Дніпром, узяв Смоленськ і Любеч, убив ки-
ївських князів Аскольда і Діра, захопив київський
престол, об'єднав Новгородське і Київське князівства і
став засновником держави Київська Русь.
882-912 роки. Князювання Олега в Києві. Походи на
Константинополь (907, 911 роки). Укладання договорів
Київської Русі з Візантією.
912-945 роки. Князювання Ігоря, сина новгородсько-
го князя Рюрика. Походи на Візантію (941, 944 роки).
945-964 роки. Регентство княгині Ольги при мало-
16
літньому князі Святославі. Прийняття княгинею Оль-
гою християнства під час своєї поїздки до Константи-
нополя (955 рік).
964-972 роки.
Князювання Святослава Ігоревича.
Походи на Волзьку Болгарію і Хазарію (965 рік). Похід
на Дунайську Болгарію, завоювання земель між Дуна-
єм і Чорним морем (968 рік). Укладання договору між
Київською Руссю і Візантією, за яким князь Святослав
відмовлявся від земель у Дунайській Болгарії, а Схід-
на Болгарія переходила до Візантії (971 рік).
980-1015 роки.
Князювання Володимира
Святос-
лавовича.
Зростання політичної могутності Київської
Русі. Офіційне запровадження християнства як дер-
жавної релігії (988 рік). Початок карбування монет
(990-ті роки).
1019-1054 роки. Князювання Ярослава Володимиро-
вича (Мудрого). Він об'єднав під владою Києва майже
усі руські землі. Оформив перший збірник законів —
«Руську правду». Встановив династичні стосунки з ба-
гатьма європейськими дворами: Швецією, Норвегією,
Францією, Угорщиною.
1037 рік. Спорудження Софійського собору і Золотих
воріт у Києві, заснування при Софійському соборі пер-
шої бібліотеки на Русі.
1049 рік. Династичний шлюб дочки Ярослава Муд-
рого Анни з французьким королем Генріхом І.
1051 рік. Літописна згадка про заснування Печерсь-
кого монастиря під Києвом.
1054 рік. Розкол християнської церкви на католиць-
ку і православну. Початок феодального дроблення Русі
і розпаду Київської держави.
17
1097 рік. Княжий з'їзд у Любечі, на якому була зро-
блена спроба досягти єдності руських земель.
1108-1113 роки.
Спорудження Михайлівського
Зо-
лотоверхого собору в Києві.
1113-1125 роки.
Князювання Володимира
Монома-
ха в Києві. Він відновив політичну єдність більшості
руських земель. Його «Устав» доповнив кодекс зако-
нів «Руської правди», обмежив сваволю феодалів. На-
писав «Повчання дітям» (1117 рік).
1113 рік.
Укладання монахом Києво-Печерського
монастиря Нестором першої редакції літопису «По-
вість минулих літ».
1116 рік. Укладання монахом Видубицького монасти-
ря Сильвестром другої редакції «Повісті минулих літ».
1169 рік. Зруйнування Києва володимиро-суздальсь-